головна  |  rss    |  про цей блоґ  |  архів блоґа  |  блог по-русски

попереднє  |  наступне

Я знову обпікся...

На моїх програмах часто відбувався такий епізод, у котрому я навчав:

- Ми всі дуже різні. Вам не треба змальовувати, як продаю я. Ви - не я. Ви молодий, а я вже старий. Ви бороди не маєте, а в мене є. Ви не обтяжені мандрами попереднього фаху і тими книжками, котрих я переїв.

Якщо таке доводилось вимовляти молодій панночці, то я ще питав:

- Ви можете публічно та брудно лаятись?

Вона соромливо вимовляла:

- Ні...

- От бачите! А я можу!

За цим всі сміялися і урок залишався в учнів у пам'яті.

Але восени вперше склалося так, що у Владивостоці така панночка з якимось викликом на моє питання запально погодилась:

- Так! Можу! Обматюкаю на три поверхи!

Мені довелося викручуватись: "Але ж бороди ви все ж таки ще не маєте..."

А тепер таке саме вдруге трапилось у Хабаровську. Мабуть, більше з такими питаннями ризикувати не варто. Тим більше, що у разу виклику на змагання мені доведеться програти, бо насправді я такої практики зовсім не маю...